«– Як з’явився Фрипулья?
– Приснився мені сон: якісь кристали, з яких йде фантастичне випромінювання. І цей
кристал нібито йшов із моєї душі, і таким чином я побачив, що планета Земля, її
вибух — це є запліднення усіх на рівні світла. А потім я, розмірковуючи на цю тему,
дійшов висновку, що взагалі з якихось найменших частинок світла можуть виростати планети, цілі світи. Я вважаю, що вибухів було безліч — все збереглося і з’являється, все існує вічно, безкінечно.
Так що — Фрипулья!!!»
Сучасники Федора Тетянича часто запитували його, звідки він з’явився тут і коли полетить назад у космос. На це художник відповідав, що наша планета вже знаходиться в космосі, і тому йому не потрібно нікуди летіти. Для Федора Тетянича внутрішнє відчуття залученості до космосу, до могутньої нескінченності та усвідомлення нерозривного зв’язку з нею скасовують усі обмеження, які зазвичай людина ставить перед собою. Ба більше, космос (всесвіт, нескінченність) для художника не є порожнім, мертвим простором, яким його часто зображує поп-культура. Натомість, це живий організм, оптимістичний, конструктивний, насичений різним змістом та гумором.
В одному зі своїх маніфестів він описує оперування космічними, нескінченними масштабами, створюючи такі собі «екскурсійно-експозиційні шляхи». Розташовуючи власні роботи у різних країнах світу Тетянич перетворює планету на витвір мистецтва, а потім, оперуючи планетою, перетворює сонячну систему на свій інструмент. Через сонячну систему він опрацьовує галактику, і врешті через галактику — весь всесвіт.
В експозиції предсталено живописні, графічні й колажні твори Федора Тетянича, створені здебільшого в 1970-1980-ті роки. Виставка проходить в рамках проєкту «ПроЗорі» (Національний центр «Український Дім»).
Адреса Артфундації «Дукат»: Київ, вул. Володимирська, 5
Дати проведення виставки: 29 травня – 30 липня 2025 року
Режим роботи: понеділок-неділя з 11:00 до 19:00
Вхід вільний